МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 з дисципліни «Менеджмент» на тему: «Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу» Варіант №3 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 «Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу» МЕТА РОБОТИ: вивчити трудові процеси менеджерів різних рівнів управління і розробити рекомендації з удосконалення функціональних обов’язків управлінців.ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ: комп’ютер, програмне забезпечення Microsoft Excel, Microsoft Word калькулятор, форми для заповнення, графічні засоби. Теоретична частина Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку зв’язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, автомобілем, літаком, людьми тощо [1, c.9]. Менеджмент є різновидом управління і означає управління людьми. Менеджмент – це галузь знань, яка допомагає здійснити функції управління людьми, цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей [2, c.11]. Об’єктивність процесів управління вимагає поділу управлінської праці. При цьому слід виділити горизонтальний поділ (призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами) і вертикальний (координація управлінської роботи).[1,c.13-14]. Оскільки робота в організації розподіляється на складові , хтось повинен координувати роботу групи для того, щоб вона булла успішною. Вертикальний розподіл праці відділяє роботу з коодинування від самих дій [3, c.72]. Вертикальний рівень управління зумовлює створення рівнів управління. Американський соціолог Парсонс виділяє три рівні управління: • технічний; • управлінський; • інституційний(рис.1).
Рис.1.Графічне зображення рівнів управлінняДжерело: [1, с.14]. Найбільш прийнятий спосіб опису рівнів управління полягає у виділенні трьох груп менеджерів: 1) менеджери вищого рівня управління (інституціональний рівень): зайняті, в основному, розробкою довгострокових перспективних планів, встановленням цілей, адаптацією підприємства до різного роду змін, управлінням відносинами між підприємством та зовнішнім середовищем; 2) менеджери середнього рівня управління (управлінський рівень): зайняті управлінням і координацією у межах підприємства. Вони узгоджують різноманітні форми діяльності та зусилля різних підрозділів підприємства; 3)менеджери нижчого рівня управління (технічний рівень): займаються щоденними операціями та діями, що необхідні для забезпечення ефективної роботи підприємства[4, c.73]. 4. Центральною фігурою сучасного менеджменту є менеджер. Менеджер – це управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміти в міжнародних відносинах. Окрім менеджера, в ринковій економіці надзвичайно важливу роль відіграє підприємець. Підприємець – це людина, яка готова йти на ризик, новаторство, примноження багатства; регулює процес створення чого-небудь нового, яке має цінність; приймає на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність; отримує грошовий дохід та особисте задоволення досягненнями. Кардинальна відмінність між менеджером та підприємцем полягає у тому, що підприємець генерує ідею, впроваджує її у життя за свої чи позичені фінансові кошти та наймає менеджера для управлінської роботи(табл.1). Таблиця 1 Відмінності між менеджером та підприємцем Ознаки Характерні особливості   менеджера підприємця  1 2 3  1.Формальний статус Є найманою робочою силою, залученою на певних умовах для здійснення управлінської діяльності Започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника, інвестора, засновника тощо, який викорис­товує свої або позичені кошти та інші ресурси  2. Вироб...